ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ АМАРАНТУ ЯК НІШЕВОЇ КУЛЬТУРИ У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Т. І. Гопцій
  • С. В. Лиманська
  • О. В. Гудим

Ключові слова:

амарант, нішеві культури, адаптивність, гомеостатичність, генетичний потенціал

Анотація

У статті розглянуто перспективи вирощування амаранту як нішевої культури, яка має економічний потенціал, зумовлений високою ціною реалізації та значним, хоча й нестабільним, попитом на агропродовольчому ринку. Крім високого вмісту і збалансованості білка, високої врожайності, підвищеного вмісту вітамінів, мінеральних речовин, широкого спектра застосування продукції в медицині, амарант привертає увагу науковців здатністю стабільно реалізовувати свій потенціал і при цьому адекватно реагувати на зміну умов вирощування, що свідчить про підвищений адаптивний потенціал цієї культури. Метою досліджень, які проводили у 2019–2021 рр. на дослідному полі Державного біотехнологічного університету. було визначення практичної цінності 6 сортів амаранту селекції Харківського національного університету ім. В.В. Докучаєва, виду Amaranthus hybridus (Новий, Ультра) і виду Amaranthus hypochondriacus (Лєра, Студентський, Сем, Харківський 1), перспективності його вирощування як нішевої культур в східній частині Лівобережного Лісостепу України. Результати оцінки адаптивного потенціалу сортів амаранту за урожайністю насіння показали, що між сортами, які сьогодні вирощуються в Україні, існує відмінність як за генетичним потенціалом, так і його реалізацією. На основі аналізу гомеостатичністі сортів (Hom), їх агрономічної стабільності (As), параметрів генетичного потенціалу (Ɛі) та параметрів стабільність його реалізації (Ri) проведена комплексна оцінка сортів за рівнем урожайності насіння. Встановлено, що найбільшу практичну цінність при вирощуванні на насіння в східній частині Лівобережного Лісостепу України мають сорти: Лєра, Сем і Харківський 1 (сумарний ранг -4). Для сортів Лєра і Сем характерний найвищий рівень гомеостатичності (11,90 і 11,80 відповідно) і агрономічної стабільності (As – 91,5 і 91,1).

Посилання

В олодін С. А. Стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастпланттехнологій. Економіка АПК. 2021. № 2. С. 82–91.

Карасьова Н. А. Експортна перспектива нішевої продукції для малих та середніх підприємств аграрного сектора. Агросвіт. 2017. № 1(2). С. 14–18.

Кучер Л. Ю., Кучер А. В., Пащенко Ю. В. Економіка виробництва й експорту нішевих культур: сталість і конкурентоспроможність. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. № 2, Т. 1. 2021 С. 76–95.

Амарант: селекція, генетика та перспективи вирощування: монографія / Т. І. Гопцій, М. Ф. Воронков, М. А. Бобро та ін. Харків : ХНАУ, 2018. 362 с.

Гопцій Т. І. Амарант: біологія, вирощування, перспективи використання, селекція: монографія. Харків : ХДАУ, 1999. 273 с.

Mekonnen G., Woldesenbet M., Teshale T. et. al. Amaranthus сaudatus Production and Nutrition Contents for Food Security and Healthy Living in Menit Shasha, Menit Goldya and Maji Districts of Bench Maji Zone, South Western Ethiopia. Nutrition & Food Science International Journal. 2018. Vol. 7, No 3. P. 23–30.

Tang Y., Tsao R. Phytochemicals in quinoa and amaranth grains and their antioxidant, antiinflammatory, and potential health beneficial effects: a review. Molecular Nutrition & Food Research. 2017. Vol. 61. No 7. P. 1–16.

Topwal M. Review on Amaranth: Nutraceutical and Virtual Plant for Providing Food Security and Nutrients. Acta scientific agriculture. 2019. Vol. 3, No. 1. P. 9–15.

Миколенко С. Ю., Царук Л. Ю., Чурсiнов Ю. О. Вплив продуктів переробки амаранту і чіа на якість хліба. Вісник НТУ «ХПІ». Сер.: Нові рішення у сучасних технологіях. 2019. № 5 (1330). С. 145–151.

Karamać M., Gai F., Longato E. et. al. Antioxidant Activity and Phenolic Composition of Amaranth (Amaranthus caudatus) during. Plant Growth. Antioxidants. 2019. Vol. 8, No. 6. P. 45–55.

Фурманова Ю. П., Матиящук О. В., П’яних С. К. Використання амарантового борошна в технології виробництва бісквітних напівфабрикатів. Науковий погляд в майбутнє. 2017. Т 2, № 5, С 52–56.

Stankevich G., Valentiuk N., Ovsiannykova L., Zhygunov D. Changes in quality of amaranth grain in the process of post–harvesting processing and storage. Food Science and Technology. 2021. 15 (1). С. 80–90.

Я нюк Т. І., Грюнвальд Н. В. Виробництво амаранту в Україні: стан і перспективи. Продовольчі ресурси. 2022. Т. 10, No 18. С. 179–192.

Guardianelli L. M., Salinasa M. V., Puppo M. C. Hydration and rheological properties of amaranth-wheat flour dough: Influence of germination of amaranth seeds. Food Hydrocolloids. 2019. Vol. 97. P. 119–215.

Iftikhar M., Khan M. Amaranth. Bioactive Factors and Processing. Technology for Cereal Foods. 2019. P. 217–232.

Guardianelli L. M., Salinas M. V., Puppo M. C. Chemical and thermal properties of flours from germinated amaranth seeds. Journal of Food Measurement and Characterization. 2019. Vol. 13. P. 1078–1088.

Sindhu R., Khatkar B. S. Thermal, structural and textural properties of amaranth and buckwheat starches. Journal of food science and technology. 2018. Vol. 55, No. 12. P. 5153–5160.

Guardianelli L. M., Salinas M. V., Puppo M. C. Quality of wheat breads enriched with flour from germinated amaranth seeds. Food science and technology international. 2021. Vol. 28, No. 5. P. 388–396.

Л озова Т. М., Сирохман І. В. Наукове обґрунтування поліпшення споживних властивостей борошняних кондитерських виробів з використанням природної нетрадиційної сировини: монографія. Львів: Видавництво Львівського торговельно-економічного університету, 2017. 328 с.

Л евчук І.В., Кіщенко В.А., Тимченко В.К., Куниця К.В. Амарантова олія – якість та безпечність щодо використання як біологічно активної добавки. Інтегровані технології та енергозбереження. 2015. № 2. С. 74–80.

Федько М. М. Адаптивний потенціал та екологічна стабільність простих гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Бюлетень Інституту зернового господарства, 2010. № 1. С. 161–166.

Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966. V. 6, No 1. Р. 36–40.

Wricke G. Uber eine Methode zur Erfassung der Okologischen Streubreite in Feldversuchen. Z. Pflanzenzuchtuung. 1962. V. 47, No 1. Р. 92

Finley K. W., Wilkinson G. N. The analysis of adaptation in a plant breeding programme. Austr. J. Agric. 1963. V. 6. Р. 742–754.

Гудзь Ю. В., Ю. А. Лавриненко. Теория и практика адаптивной селекции кукурузы. Херсон : БОРИСФЕН-полиграфсервис, 1997. 168 с.

Х ангильдин В. В., Литвиненко Н. А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы. Научн.-техн. бюл. ВСГИ. 1981. Вып. 39. С. 8–14.

Гурьев Б. П., Литун П. П. и др. Методические рекомендации по экологическому сортоиспытанию кукурузы. Х. : Укр НИИ РСиГ, 1981. 27 с.

В олкодав В. В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин. 2000. Т 1. 100 с.

Іванюта С. П., Коломієць О. О., Малиновська О. А., Якушенко Л. М. Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації : аналіт. Доповідь. / ред. С. П. Іванюти. Київ : НІСД, 2020. 110 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-03