ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ВЕГЕТАЦІЇ
Ключові слова:
міскантус, світчграс, верба енергетична, листки, стебло, біохімічна складоваАнотація
Результати досліджень свідчать, що в зразках рослин світчграсу з різними строками вегетації вміст сухої речовини змінювався від 52,40 % у листках 3-го року вегетації до 77,15 % у листках рослин 8-го року вегетації. У листках міскантусу вміст сухої речовини змінювався від 59,35 до 62,30 % залежно від тривалості вегетації. Цей показник у верби енергетичної був у межах 61,23–66,12 %. Спостерігається загальна тенденція щодо вмісту сирої золи у різних органах рослин: більша кількість у листках і менша в стеблах у всіх досліджених рослин. Так, вміст золи у рослинах світчграсу знаходився в межах від 1,2 % у стеблах рослин 8-го року вегетації до 4,5 % у листках рослин 10-го року вегетації. Вміст золи у рослинах міскантусу був від 1,6 % до 3,0 %, а в зразках верби – у межах 1,9–3,5 %. Накопичення геміцелюлози у біоенергетичних рослинах відбувається поступово в процесі вегетації. Зокрема, дещо більший вміст геміцелюлози спостерігався у стеблах біоенергетичних рослин, менший в листках. Так, у рослин світчграсу найбільший вміст геміцелюлози був у стеблах – 22,65 %, а в листках 22,75 %. У рослинах міскантусу вміст геміцелюлози у стеблах змінювався від 21,51 до 22,55 %, а в листках – від 21,49 до 22,30 %. Стосовно енергетичної верби то розподіл геміцелюлози у рослині змінювався подібно до світчграсу – менше в листках і більше в стеблах. Накопичення і розподіл целюлози у біоенергетичних рослинах відбувався подібно до геміцелюлоз, в листках був менший порівняно з стеблами. У рослин світчграсу найбільший вміст целюлози був у стеблах – 42,03–45,49 %, а в листках – 42,08–45,33 % залежно від тривалості вегетації. Розподіл целюлози у рослинах світчграсу та верби енергетичної змінювався подібно. У молодих рослин лігніну мало, проте з віком його кількість у тканинах значно підвищується. Найбільше лігніну рослини накопичують навесні і менше – восени. Накопичення лігніну в зразках біоенергетичних рослин відбувалось по іншому. Більший його вміст був у листках, а менший – у стеблах. Так, у рослин світчграсу найбільша кількість лігніну була в листках – 18,59 % (рослини 10-го року вегетації), найменша в листках – 15,92 % (рослини 3-го року вегетації), а в стеблах відповідно 18,02 і 15,90 %.
Посилання
Господаренко Г. М., Любич В. В., Листопад Ф. К. Вихід біоетанолу з урожаю зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 94. С. 74–85.
Любич В. В. Вплив абіотичних та біотичних чинників на продуктивність сортів і ліній пшениці спельти. Вісник Полтавської ДАА. 2017. №3. С. 18–24.
Доронін В. А. Кравченко Ю. А. Дрига В. В. Доронін В. В. Формування садивного матеріалу міскантусу в другому році вегетації залежно від елементів технології його вирощування. Біоенергетика. 2018. № 2. (12). С. 28–31.
Гументик М. Я, Бондар В. С. Економічна і енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур на біопаливо Біоенергетика 2019. №1 (11). С. 16–19.
Калантир В. В., Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Желєзна В. В. Індекси продуктивності пшениці твердої озимої за різних систем удобрення в
сівозміні. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 122. С. 34–40.
Любич В. В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 95. С. 146–161.
Сінченко В. М., ТкаченкоА. М. Інвестиційна привабливість проектів з вирощування біомаси. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2017. № 10. С. 24–34.
Господаренко Г. М., Рябовол Я. С., Черно О. Д., Любич В. В., Крижанівський В. Г. Ріст і розвиток пшениці озимої у веснянолітній період вегетації залежно від умов мінерального живлення в Правобережному Лісостепу України. Вісник Уманського НУС. 2020. № 2. С. 3–8.
Роїк М.В., Ягольник О.Г. Агропромислові енергетичні плантації – майбутнє України. Біоенергетика. 2015. № 2. С. 4–7.
Зінченко В.О. Міскантус – джерело енергетичної біомаси. Новини агротехніки. 2008. № 3(63). С. 40–41.
Квак В.М. Вплив строків садіння та глибини загортання ризомів на його польову схожість. Цукрові буряки. 2012. № 6. С. 15–17.
Пшениця спельта. Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич, Ф. М. Парій, С. П. Полторецький, І. О. Полянецька, Л. О. Рябовол, Я. С. Рябовол, О. Г. Сухомуд. За заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2016. 312 с.
Bullard M.J., Heath M.C., Nixon P.V. Shoot growth, radiation interception and dry maeer production and partataoning in Miskanthus sinensis giganteus grown at two
densitied in the UK during the establishment phase. Annals of Applied Biology.1995. Р. 365–368.
Курило В. Л., Гументик М. Я., Гончарук Г. С. та ін. Методичні рекомендації з проведення основного та передпосівного обробітків ґрунту і сівби проса лозовидного. Київ: ІБКіЦБ, 2012. 28 с.
Любич В. В., Сторожик Л. І., Войтовська В. І., Терещенко І. С., Лосєва А. І. Агробіологічні параметри різних сортів і гібридів сорго цукрового. Plant Varieties Studying and Protection. 2021. Т. 17, № 3. С. 193–198.
Li W., Ciais P., Makowski D., Peng S. A global yield dataset for major lignocellulosic bioenergy crops based on field measurements. Sci Data. 2018. Vol. 5. Article number
Fournel S., Marcos B., Godbout S., Heitz M. Predicting gaseous emissions from small-scale combustion of agricultural biomass fuels. Bioresour Technol. 2015. Vol.
Р. 165–172.
Taylor G., Donnison I.S., Murphy-Bokern D., Morgante M., Bogeat-Triboulot M.B., Bhalerao R., et al. Sustainable bioenergy for climate mitigation: developing drought-tolerant trees and grasses. Ann Bot. 209. Vol. 124(4). Р. 513–520.
Господаренко Г. М., Любич В. В. Алелопатія рослинних решток на посівні властивості зерна пшениці м’якої озимої. Збірник Уманського НУС. 2021. Вип. 97. С.
–254.
