THE INFLUENCE OF HYDROTHERMAL FACTORS ON THE SPREAD AND DEVELOPMENT OF DISEASES IN AGROCENOSES OF CEREALS OF THE RIGHT-BANK FOREST-STEPPE
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2020-1-103-108Keywords:
agrocenosis, hydrothermal factors, cereal crops, winter wheat, oats, fungal diseases, septoria, powdery mildewAbstract
The dynamics of the spread and development of diseases in winter wheat and oat agrocenosis under the conditions of the Right-bank Forest Steppe have been investigated. It was established that during 2017–2019, septoria and powdery mildew were the dominant diseases in winter wheat crops, while in oats the main disease was powdery mildew. During the vegetation period, powdery mildew spread by an average of 40.6% of wheat plants and septoria disease - by 47.8%. In the agrocenosis of oats, the spread of powdery mildew was 67.4% over the three years. The peculiarities of the development of powdery mildew pathogens in winter wheat and oat agrocenosis, depending on hydrothermal factors (average daily temperatures and rainfall) during the vegetation season, have been analyzed. The arid conditions of vegetation period in 2017 (GTC 0.51) were not favorable for the development of mycosis in cereal crops compared to 2018 and 2019 (GTC 1.32 and 1.15).The average prevalence of diseases in 2017 was twice less than that of 2018 and 2019, and the intensity of the development decreased by 1,5-3 and 2,4-4,0 times (powdery mildew on wheat and oats) and 0,4-4,3 times (septoria on wheat). Due to excessive humidity (189-229 mm) and high air temperature (more than 25 ° C), there is an active development (up to 40%) of pathogens in cereal crops, which can cause morbid affection of more than 50% of crops. Under such conditions, the spread of powdery mildew on wheat plants reaches 45-53% and in the oat - up to 65-77%, the spread of septoria in wheat is up to 59- 60%.
References
Борзих О.І., Федоренко В.П. Сучасні проблеми фітосанітарного стану агробіоценозів в Україні // Захист і карантин рослин. 2016. Вип. 62. С. 3−17.
Мостов'як І.І. Екологічна парадигма інтегрованого захисту рослин // Карантин і захист рослин. 2019. № 5−6(255). С. 12−16.
Furdуchko O.І., Demyanуuk O.S. The importance of аgroecology in the process of well-balanced аgrosphere formation // Agricultural Science and Practice. 2015. Vol. 2(1). Р. 23–29.
Парфенюк А.І., Волощук Н.М. Формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах // Агроекологічний журнал. 2016. № 4. С. 106–114.
Борзых О.И. Факторы, влияющие на распространение карантинных сорняков в Украине // Защита и карантин растений. 2014. № 11. С. 38−40.
Федоренко В.П. Перспективи ентомологічних досліджень в Україні // Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 415−425.
Захаренко В.А. Потенциал фитосанитарии и его реализация на основе применения пестицидов в интегрированном управлении фитосанитарным состоянием агроэкосистем России // Агрохимия. 2013. № 7. С. 3–15.
Борзих О.І., Ретьман С.В., Неверовська Т.М. та ін. Фітосанітарний стан агроценозів в Україні в умовах зміни клімату // Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 93–97.
Дем’янюк О.С. Зміни клімату – глобальна екологічна і продовольча проблема людства // Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 6–13.
Тараріко О.Г., Кучма Т.Л., Ільєнко Т.В., Дем'янюк О.С. Ерозійна деградація ґрунтів України за впливу змін клімату // Агроекологічний журнал. 2017. № 1. С. 7–15.
Ramesh K., Matloob A., Aslam F. et al. Weeds in a changing climate: vulnerabilities, consequences, and implications for future weed management // Frontiers in Plant Science. 2017. Vol. 8. Р. 95.
Varanasi A., Prasad P.V.V., Jugulam M. Impact of climate change factors on weeds and herbicide efficacy // Adv Agron. 2015. Vol. 135. Р. 107–146.
Eastburn D.M., McElroneb L.J., Bilgin D.D. Influence of atmospheric and climatic change on plant-pathogen interactions // Plant Pathology. 2011. Vol. 60. P. 54–69.
Савченко Н.Е., Асеева Т.А. Влияние окружающей среды на урожайность и поражаемость заболеваниями яровой пшеницы // Достижения науки и техники АПК. 2019. Т. 33, № 4. С. 60−63.
Левитин М.М. Изменение климата и прогноз развития болезней растений // Микология и фитопатология. 2012. Т. 46, № 1. С. 14–19.
Силаев А.И., Гришечкина Л.Д., Лебедев В.Б. Защита зерновых культур от болезней, вредителей и сорных растений в Поволжье // Вестник защиты растений. 2014. № 1. С. 3−12.
Левитин М.М. Микроорганизмы в условиях глобального изменения климата // С.-х. биология. 2015. Т. 50, № 5. С. 641–647.
Fuhrer J. Agroecosystem responses to combinations of elevated CO2, ozone, and global climate change // Agric. Ecosyst. Environ. 2003. Vol. 97. Р. 1–20.
Jabran K., Doğan M.N. High carbon dioxide concentration and elevated temperature impact the growth of weeds but do not change the efficacy of glyphosate // Pest management science. 2018. Vol. 74. Р. 766−771.
Matzrafi M., Brunharo C., Tehranchian P. et al. Increased temperatures and elevated CO2 levels reduce the sensitivity of Conyza canadensis and Chenopodium album to glyphosate // Scientific reports. 2019. Vol. 9(1). Р. 2228.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Колос, 1985. 351 с.
Койшыбаев М., Муминджанов Х. Методические указания по мониторингу болезней, вредителей и сорных растений на посевах зерновых культур. Анкара: Продовольственная и сельскохозяйственная Организация Объединенных Наций, 2016. 28 с.
Методики випробування і застосування пестицидів / С.І. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун та ін. Київ: Світ, 2001. 448 с.
Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Григорович, В.С. Чабан та ін. Київ: Урожай, 1986. 292 с.
