THE USE OF CYPRIS FAMILY REPRESENTATIVES IN THE GREENING OF THE BIOSTATIONARY VSAU
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2019-2-79-83Keywords:
biostationary, introduction, cypress, adaptation, viability, acclimatizationAbstract
The age and quantitative structure of the plantations of the Сupressaceae F. Neger family was determined, and an assessment and analysis of the viability and prospects of the introduction of representatives of this family were conducted.The paper uses modern estimates of the viability and prospects of introducing woody plants in the region of the study, which is carried out in accordance with the method of integrated numerical assessment of the viability and prospects of trees and shrubs based on the visual observations of P. I. Lapin (1973) and S.V. Sidneva (1973).According to age-related analysis of taxonomic composition, young generative individuals aged 2 to 6 years predominate (95 %). The oldest generative individuals over the age of 30 are the least (5 %).According to the conducted researches from all kinds of biostationary of VNAU 5 species of plants (Chamaecyparis lawsoniana (Andr.) Parl.; Juniperus chinensis L.; Juniperus communis L.; Thuja occidentalis L.; Thuja orientalis L.); promising – 2 species (Juniperus x media L.; Juniperus sopulorum L.;); less promising – 2 species (Juniperus horizontalis Moench.; Thujopsis dolabrata Sieb. Et Zucc.).Adaptation level in Chamaecyparis lawsoniana (Andr.) Parl., Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Thujopsis dolabrata Sieb. Et Zucc., Thuja occidentalis L., Thuja plicata D. Don – high (IV adaptation level), in Juniperus horizontalis Moench.;, Juniperus communis L. – good (III adaptation level), Thuja orientalis (II adaptation level), Juniperus sabina L., Juniperus sсоpulorum L. – weak (adaptation level I).On the basis of the conducted researches, proposals for production were developed, which envisage the application of methods and measures for the maximum possible utilization of the introductory potential of species of the Cypress family, the use of optimum methods of care in different types of plantings for preserving the decorative and successful growth of the introduced species.
References
Балабушка В. К., Маринич І. С. Хвойні дерева та кущі. Київ: Дім, сад, город, 2005. 162 с.
Заячук В. Я. Дендрологія голонасінні : навчальний посібник. Львів: Апріорі, 2008. 656 с.
Калініченко О. А. Декоративна дендрологія: навчальний посібник. Київ: Вища школа, 2003. 199 с.
Кохно М. А. Каталог дендрофлори України. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 235 с.
Лапин П. И., Сиднева С. В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений. Опыт интродукции древесных растений. Москва: Наука, 1973. С. 7-68
Лаптев О. О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 127 с.
Сікура Й. Й., Капустян В.В. Інтродукція рослин (її значення для розвитку цивілізацій, ботанічної науки та збереження різноманіття рослинного світу). Київ: 2003. 90 с.