ОЦІНКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА КОМПЛЕКСОМ ЦІННИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК В УМОВАХ НОСІВСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЙНО-ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ

Автор(и)

  • Н. М. Буняк

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-7-17

Ключові слова:

ячмінь ярий, колекційні зразки, стійкість до вилягання, вміст білка та крохмалю, продуктивність, стійкість до хвороб

Анотація

Статтю присвячено вивченню колекційного матеріалу ячменю та виділенню зразків з комплексом цінних господарських ознак в умовах Північного Лісостепу України. У період 2020–2022 рр. проведено дослідження з вивчення 44 сортів і ліній вітчизняної та зарубіжної селекції різного еколого-географічного походження. Більшість (18 зразків) походять з України (UKR), 13 – Канади (CAN), 6 – Казахстану (KAZ), 4 – Чехії (CZE), 2 – Сербії (SRB) і один зразок з Австрії (AUS), що охоплюють дев’ять різновидів (var. nutans, var. inerme, var. ricotense, var. submedicum, var. parallelum, var. pallidum, var. nudum, var. medicum, var. deficiens). За три роки досліджень колекційний матеріал розділили на групи за висотою рослин та ознаками, що формують продуктивність. Виділено короткостеблові зразки: Clipper (AUS), Polygena, Trebon (SRB), Danielle (CZE), Arthur (CZE) та стандартний сорт Взірець (UKR). За результатами двох років (2020, 2022 рр.) низьким стеблом вирізнялися зразки Shuffle (CZE) і Діантус (UKR). Виділено зразки за стійкістю до хвороб (борошниста роса, сітчаста плямистість) та якістю біохімічних показників зерна. За результатами оцінки та вивчення ячменю ярого було виділено кращі матеріали з комплексом цінних господарських ознак: Стимул (UKR) та CDC Clear (CAN) (довжина колосу, кількість зерен з колосу, маса зерен з колосу, маса зерен з рослини, маса 1000 зерен); Arthur (CZE) (короткостебловість, довжина колосу, кількість зерен з колосу, маса зерен з колосу, маса 1000 зерен) та Inari (CZE) (довжина колосу, кількість зерен з колосу, маса зерен з колосу, маса 1000 зерен). Високою продуктивною кущистістю вирізнялися зразки Красень (Оріон) (UKR), CDC ExPlus (CAN), CDC Hilose (CAN). Високим показником вмісту білка (≥16,0%) відзначалися зразки Діантус, Ли-1059, Ли-1096, Ли-1089 (UKR); Erie та Gateway (CAN).

Посилання

Verma R.P.S. Barley: Global challenges and perspectives under non-tropical dry areas. Wheat and Barley Research. 2018. Vol. 10 (3). P. 123–137. DOI: doi.org/10.25174/2249-4065/2018/85893.

Ullrich S.E. Significance, adaptation, production, and trade of barley. In Barley: Production, Improvement and Uses /ed S.E. Ullrich. Oxford. UK : Wiley-Blackwell. 2010. P. 3–13.

Kumar V., Khippal A., Singh J., Selvakumar R., Malik R., Kumar D., et al. Barley research in India: Retrospect and prospects. J. Wheat Res. 2014. Vol. 6 (1). P. 1–20.

Lukinac J., Juki’c M. Barley in the Production of Cereal-Based Products. Plants. 2022. Vol. 11 (24). 3519. URL: https://doi.org/10.3390/ plants11243519.

La Geng and others. Barley: a potential cereal for producing healthy and functional foods. Food Quality and Safety, 2022. Vol. 6. P. 1–13. URL: https://doi.org/10.1093/fqsafe/fyac012.

Shahbandeh M. World Barley Production from 2008/2009 to 2021/2022. Barley Production Worldwide 2008/2009–2021/2022. URL: https://w w w. s t a t i s t a . c o m / s t a t i s t i c s / 2 7 1 9 7 3 / w o r l d -barley-production-since-2008/ (дата звернення: 16.02.2023).

Ullrich S.E. Barley: Production, Improvement and Uses. Blackwell Publishing Ltd. 2011. 656 р.

Chabane K., Ablett G.A., Cordeiro G.M., Valkoun J., Henry R.J. EST versus genomic derived microsatellite markers for genotyping wild and cultivated barley. Genet. Resour. Crop Evol. 2005. Vol. 52. P. 903–909. DOI: 10.1007/s10722-003-6112-7.

Flint-Garcia S.A., Thornsberry J.M., Buckler E.S. 4th. Structure of linkage disequilibrium in plants. Annu Rev Plant Biol. 2003. Vol. 54. P. 357–374. DOI: 10.1146/annurev.arplant.54.031902.134907.

Ovesná J., Kučera L., Vaculová K. et al. Analysis of the Genetic Structure of a Barley Collection Using DNA Diversity Array Technology (DArT). Plant Mol. Biol. Rep. 2013. Vol. 31. P. 280–288. URL: https://doi.org/10.1007/s11105-012-0491-x.

Pasam R.K., Sharma R., Walther A., O¨zkan H., Graner A., et al. Genetic Diversity and Population Structure in a Legacy Collection of Spring Barley Landraces Adapted to a Wide Range of Climates. PLoS ONE. 2014. Vol. 9 (12). e116164. DOI: 10.1371/journal.pone.0116164.

Ільїчов О.Г., Ільїчов Ю.Г., Чигрин А.В. Сирійські зразки голозерного ячменю як джерело нового вихідного матеріалу для селекції в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2011. Вип. 3. С. 29–36.

Global strategy for the ex situ conservation and use of barley germplasm. URL: https://www.genebanks.org/resources/crops/barley/.

Milner S.G., Jost M., Taketa S. et al. Genebank genomics highlights the diversity of a global barley collection. Nat Genet. 2019. Vol. 51. P. 319–326. URL: https://doi.org/10.1038/s41588-018-0266-x.

Музафарова В.А., Рябчун В.К., Петухова І.А., Падалка О.І. Генетична колекція ячменю ярого за стійкістю до хвороб. Селекція і насінництво, 2016. Вип. 110. С. 107–116.

Сабадин В.Я. Джерела цінних господарських ознак сортів колекції ячменю ярого для селекції у центральному Лісостепу України. Агробіологія, 2019. Вип. 2. С. 33–42.

Zeng X.Q. Genetic variability in agronomic traits of a germplasm collection of hulless barley. Genet. Mol. Res. 2015. Vol. 14 (4): 18356–18369. URL: http://dx.doi.org/10.4238/2015.December.23.23.

Eshghi R. et al. Evaluation of genetic variability in naked barley (Hordeum vulgare L.). International Journal of Agriculture and Crop Sciences. 2012. Т. 4 (16). P. 1166–1179.

Monteiro V.A., Amabile R.F., Spehar C.R., Faleiro F.G., Vieira E.A., Peixoto J.R., Ribeiro W.Q., Montalvão A.L. Genetic diversity among barley accessions based in morpho-agronomical characteristics under irrigation in the Brazilian savannah. AJCS. 2020. Vol. 14 (09). P. 1385–1393. DOI: 10.21475/ajcs.20.14.09.p2281.

Saroei E., Cheghamirza K., Zarei L. Genetic diversity of characteristics in barley cultivars. Genetika. 2017. Vol. 49 (2). P. 495–510. DOI: 10.2298/GENSR1702495S.

Кириченко Г.І., Вировець В.Г., Лайко І.М. Результативність використання вихідного матеріалу колекційних зразків конопель. Луб’яні та технічні культури : збірник наукових праць. 2011. Вип. 1 (6). С. 89–94.

Білявська Л.Г., Рибальченко А.М. Колекційні зразки сої – цінний вихідний матеріал для селекції. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 101. С. 9–15.

Глюдзик-Шемота М.Ю. Роль мінливості для отримання високопродуктивних сортів тютюну з комплексом господарсько-цінних ознак. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2021. Вип. 2 (94). С. 25–36.

Pandey M., Kopahnke D., Habekuss A., Friedt W. and Ordon F. Screening Nepalese hulless barley germplasm for resistance to major fungal and viral diseases. J. Inst. Agric. Anim. Sci. 2009. Vol. 30. P. 115–124.

Солонечна О.В., Важеніна О.Є., Солонечний П.М., Васько Н.І. Залежність вмісту білка в зернових сортів ячменю від генотипу та гідротермічних умов. Dynamics of the development of world science. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Vancouver, Canada. 2019. P. 21–27. URL: http://sciconf.com.ua.

Vasko N.I., Serik M.L., Kozachenko M.R., Naumov O.G., Vazhenina O.E., Solonechnyi P.M., Solonechna O.V., Sheliakina T.A. Content and biological value of protein in grain of spring barley accessions. 2018. Селекція і насінництво, Вип. 113. P. 45–55. DOI: 10.30835/2413-7510.2018.134357.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-04