УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗАЛЕЖНО ВІД ГРУПИ СТИГЛОСТІ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
кукурудза, густота стояння, гібрид, група стиглості, урожайністьАнотація
Виробництво зерна кукурудзи – це складний і затратний процес з своєчасним і якісним виконанням всіх технологічних операцій. У виробничих умовах вирощування нових гібридів з високим потенціалом продуктивності є запорукою стабілізації виробництва зерна. Дослідження показали, що на тривалість міжфазних періодів рослин кукурудзи суттєво впливав гібридний склад і значно менше – густота стояння. Найкоротший період вегетації відмічено у гібриду ДКС 3050 – 111 діб. У гібриду ДКС 3730 та ДКС 4351 з числом ФАО 280-350 вегетаційний період становив 118-119 діб. Найдовший період вегетації був у гібриду ДКС 4608 (ФАО 380) – 122 доби. Проведені дослідження показали, що передзбиральна вологість зерна залежала від гібриду та густоти стояння рослин. Зокрема встановлено, що вологість зерна зростає із збільшенням числа ФАО. Так, найнижчу вологість за роки проведення дослідження мав гібрид ДКС 3050 з числом ФАО 200 – 20,4-21,2 %. Передзбиральна вологість у гібриду ДКС 3730 (ФАО 280) складала 21,6-22,5%, у гібриду ДКС 4351 (ФАО 350) – 25,1-25,7%. Найбільша передзбиральна вологість відмічена у гібриду ДКС 4608 з числом ФАО 380 – 28,7-29,5%. Слід зазначити, що передзбиральна вологість зерна зростала по мірі загущення посіву і була найнижчої за густоти 60 тис. шт./га і зростала на 0,6-0,9% при загущенні до 90 тис. шт./га. За результатами досліджень встановлено, що урожайність гібридів кукурудзи коливалася від 8,76 до 11,44 т/га. Найбільшу врожайність гібриду ДКС 3050 отримано за густоти 90 тис. шт./га – 9,29 т/га. Гібрид ДКС 3730 найвищу врожайність мав за густоти 80 тис. шт./га – 10,78 т/га. У гібриду ДКС 4351 найбільшу врожайність отримано за густоти 90 тис. шт./га – 11,10 т/га. Слід також зазначити низьку пластичність цього гібриду до зміни густоти стояння, оскільки врожайність за густоти 70-90 тис. шт./га була приблизно однаковою у всі роки проведення дослідження. Максимальну врожайність зерна кукурудзи отримано у гібриду ДКС 4608 за густоти 90 тис. шт./га – 11,38 т/га. Аналіз проведених досліджень вказує на доцільність вирощування середньостиглих гібридів кукурудзи ДКС 4531 (ФАО 350) з густотою 70 тис. шт/га та ДКС4608 (ФАО 380) з густотою 80-90 тис. шт/га.
Посилання
Андрієнко А. Л. Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України: дисертація кандидата сільськогосподарських наук: 06.01.09. Дніпропетровськ, 2004. 186 с.
Бомба М., Дудар І., Литвин О. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від площі живлення. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія «Агрономія». 2013. № 17 (2). С. 64–67.
Влащук А. М., Конащук О. П., Желтова А. Г, Колпакова О. С. Формування врожаю нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від елементів технології в умовах Степової зони України на зрошенні / Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 65. С. 86–89.
Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю. Урожайність зерна скоростиглих гібридів кукурудзи різних сортозмін. Вісник аграрної науки. 2017. № 8. С. 19–23.
Кравець С. С. Формування продуктивності кукурудзи залежно від ширини міжрядь і гербіцидів а Північному Степу України: автореферат кандидата сільськогосподарських наук: 06.01.09. ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН. Дніпропетровськ, 2013. 19 с.
Краснєнков С. В., Дудка М. І., В. І. Чабан та ін. Реакція гібридів кукурудзи на густоту стояння рослин у північній підзоні Степу України. Бюлетень Інституту зернових культур НААН України. 2015. № 8. С. 81–86.
Л ихочвор В. В. Практичні поради з вирощування зернових та зернобобових культур в умовах Західної України. Львів: НВФ Українські технології, 2001. 128 с.
Носов С.С. Біометричні показники та зернова продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби і густоти стояння рослин в умовах північної підзони Степу України. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2014. № 2 (34). С. 86–90.
Оничко В. І., Штукін М. О. Оптимальні строки сівби гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2016. Вип. 2. С. 214–218.
Панькін В. С., О. О. Павлюк. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах центрального Лісостепу України. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2005. № 21. С. 33–35.
Пащенко Ю. М. Агрокліматичний потенціал зони Степу, добір гібридів і оптимізація їх структури за групами стиглості. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. 2007. № 30. С. 44–51.
Пащенко Ю. М., Андрієнко А. Л. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах північного Степу України. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. 2003. № 21–22. С. 20–24.
Томашук О. В. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи на зерно за різних технологій обробітку ґрунту. Корми і кормовиробництво. 2019. Вип. 87. С. 144–150.
Штукін М. О., Оничко В. І. Особливості підбору гібридів кукурудзи для умов північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2013. Вип. 11. С. 212–217.
Marchenko T.Yu. Innovative elements of cultivation technology of corn hybrids of different FAO groups in the conditions of irrigation. Natural sciences and modern technological solutions: knowledge integration in the XXI century: collective monograph. Lviv; Torun: Liha-Pres, 2019. P. 137–153.
Schnable P.S., Swanson-Wagner R.A. Heterosis. Handbook of maize: Its biology. N.Y: Springer Science+Business Media, 2009. Р. 457–467
