ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН КАПУСТИ КОЛЬРАБІ ЗА ДІЇ РІСТРЕГУЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІ

Автор(и)

  • О. А. Шевчук
  • О. О. Ходаніцька
  • О. О. Ткачук
  • О. А. Матвійчук
  • С. В. Поливаний
  • І. О. Степаненко

Ключові слова:

Епін-екстра, Вимпел-2, Вермісол, морфогенез, капуста кольрабі

Анотація

У статті розглянуто вплив різних за механізмом дії регуляторів росту, а саме гумінових препаратів (Вимпел-2 та Вермісол) і синтетичного аналога природного фітогормону Епіну-Екстра на схожість насіння, особливості ростових процесів і продуктивність рослин капусти кольрабі. Дослідження проводилися на рослинах капусти кольрабі сорту Віденська біла. Передпосівне намочування насіння (8 год.) проводили водними розчинами Епіну-екстра (1 мл/л), Вермісолу (0,05 %), Вимпелу-2 (0,5 %). Контрольний варіант – насіння намочували у дистильованій воді. Обробку розсади регуляторами росту рослин виконували у фазі другого справжнього листка. У процесі досліджень визначено схожість та енергію проростання насіння, біометричні показники проростків та розсади, площу листкової поверхні, кількість листків, масу стеблоплоду, здійснено фенологічні спостереження. Встановлено, що передпосівна обробка насіння капусти кольрабі сорту Віденська біла препаратами Вимпел-2, Вермісол та Епін-Екстра сприяла підвищенню схожості насіння. За обробки препаратом Епін-Екстра лабораторна схожість насіння підвищувалася на 3 %, а за використання препарату Вермісол – на 2 %. Рістрегулюючі препарати викликали підвищення показника енергії проростання у насінні рослин капусти кольрабі, зокрема, Епін-Екстра – на 11 %, Вермісол – на 10 %, а Вимпелу-2 – на 9 %. Встановлено, що рістрегулюючі препарати зумовили зміни у морфогенезі проростків капусти кольрабі. За передпосівної обробки насіння препаратом Епін-Екстра гіпокотиль капусти подовжувався на 2,2 см, за використання гумінових препаратів (Вимпел-2 та Вермісол) – на 1,7 та 1,9 см відповідно. Препарати сприяли більшій довжині головного кореня сходів. За передпосівної обробки насіння та обробки рослин у фазу другого справжнього листка регуляторами росту надалі у розсади покращувалися ростові процеси, збільшувалися діаметр стебла кореневої шийки, кількість листків та площі листкової поверхні. Виявлено, що за використання Епін-Екстра висота рослин зростала на 29,5 %, Вимпел-2 – на 24 %, а Вермісолом – на 13,7 %. За дії препаратів Епін-екстра, Вермісол та Вимпел-2 діаметр стебла біля кореневої шийки зростав відповідно на 52 %, 39%, та 22 %. Рістрегулюючі препарати здійснювали позитивний вплив на формування листкової поверхні рослин капусти кольрабі, завдяки більшій кількості листків та їх площі. Найкращий ефект щодо дії регуляторів росту на площу асиміляційної поверхні лисків капусти кольрабі був виявлений за використання препарату Епін-Екстра. Встановлено, що найбільш доцільним є застосування на рослинах капусти кольрабі сорту Віденська біла гумінового препарату Вимпелу-2 та синтетичного аналогу фітогормонів Епін-Екстра, які сприяють збільшенню маси стеблоплодів на 7 % та 13 % відповідно.

Посилання

Яровий Г. І., Романов О. В. Овочівництво : навчальний посібник. Харків : ХНАУ, 2017. 376 с.

Ковтунюк З. І., Накльока О. П. Слободяник Г. Я. Динаміка наростання біометричних показників рослин капусти кольрабі під дією регуляторів росту. Таврійський науковий вісник.2018. № 103. С. 69–74.

Федорчук С. В. Ефективність регуляторів росту, хімічних і біологічних препаратів проти Alternaria solani та Phytophthora infestans картоплі. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 2. С. 116–123.

Ящук В. У., Дульнєв П. Г., Ковбасенко Р. В., Фурман В. А., Ковбасенко В. М. Фітогормони в овочівництві. Захист і карантин рослин. 2012. Вип. 58. С. 288–292.

Шевчук О. А., Ходаніцька О. О., Ткачук О. О., Матвійчук О. А., Поливаний С. В. Регуляція ростових процесів і продуктивність рослин огірка за

використання регуляторів росту. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2019. №1. С. 3–8.

Shevchuk О. A., Kravets O. O., Shevchuk V. V. and et. Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants. Modern Phytomorphology. 2020. 14. Р. 104–106.

Бурдейна В. О., Поляк А. В., Кравчук В. О. та ін. Вплив регуляторів росту рослин епіну та гетероауксину на насіннєву продуктивність рослин огірка. Nauka i studia. 2017. Т. 1, Вип. 4. С. 36–38.

Кравчук А. О., Бурдейна В. О., Поляк А. В. та ін. Насіннєва продуктивність рослин огірка за дії регуляторів росту рослин реастиму та бурштинової кислоти. News of science and education. 2017. Т. 2, № 8. Р. 46–48.

Григоришин В. В., Лукінова Г. О., Жалюк В. П. та ін. Дія препаратів «Корневін» та «Циркон» на схожість насіння томатів. Современый научный весник. 2017. № 3 (9). С. 62–64.

Ходаніцька О. О., Бандурка Н. Г. Особливості проростання насіння кабачка під впливом регуляторів росту. «Найновите постижения на европейската наука – 2019»: Материали за XV международна научна практична конференция. 2019. Vol. 11. С. 6–8.

Ткачук О. О., Шевчук О. А. Вплив циркону на проростання насіння салату сорту Азарт. «Actual problems of science and practice» : The 14 th International scientific and practical conference. Stockholm, Sweden. 2020. С. 604–606.

Шевчук О. А., Ткачук О. О., Ходаніцька О. О. та ін. Морфо-біологічні особливості культури Рhaseolus vulgaris L. за дії регуляторів росту рослин. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2019. №1. С. 3–8.

Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Харків: Основа, 2001. 369 с.

Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: навчальний посібник. Київ: Кондор, 2003. 192 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-11