ФОТОСИНТЕТИЧНА ТА ЗЕРНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО ЗА ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Автор(и)

  • О. І. Заболотний

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-2-38-42

Ключові слова:

чиста продуктивність фотосинтезу, врожайність, біологічні препарати, тритикале озиме

Анотація

У статті наведено результати досліджень з вивчення передпосівної бактеризації насіння тритикале озимого біологічними препаратами мікробного походження на формування рівня чистої продуктивності фотoсинтезу і продуктивності культури. Встановлено, що використання Поліміксобактерину, Фосфоентерину та Біокомплексу БТУ зумовлювало позитивний вплив на підвищення досліджуваних показників. Встановлено, що рівень чистої продуктивності фотосинтезу та врожайність культури залежали як від виду мікробного препарату, що використовувався з метою передпосівної бактеризації насіння, так і від погодних умов у роки досліджень. Зокрема, фотосинтетична і зернова продуктивність у 2023 р. поступалися отриманим результатам у 2022 р., що було зумовлено перевищеною кількістю опадів у квітні 2023 р., за якої простежувався активний розвиток листкових хвороб. Це негативно відобразилося на формуванні чистої продуктивності фотосинтезу та продуктивності культури. Встановлено, що в контрольному варіанті у 2022 р. значення чистої продуктивності фотосинтезу складало 2,36, тоді як у 2023 р. – 2,19 г/м2 за добу. Стосовно продуктивності культури, то у 2022 р. у контрольному варіанті досліду урожайність становила 4,52 т/га напротивагу 3,95 т/га – у 2023 р. У середньому за роки досліджень за обробки насіння тритикале озимого перед сівбою мікробними препаратами Поліміксобактерин, Фосфоентерин та Біокомплекс БТУ спостерігалося підвищення величини показника чистої продуктивності фотосинтезу порівняно з контролем на 5, 10 і 13%, а приріст врожайності становив – 9, 13 та 16% відповідно до виду мікробного препарату. Формування більших показників чистої продуктивності фотосинтезу та продуктивності посівів за обробки насіння мікробниими препаратами обумовлювалось безпосереднім впливом на рослини мікроорганізмів (складових препаратів), які підвищували доступність елементів живлення для рослин культури та стимулювали проходження основних фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, продукованими біологічно активними речовинами. Відповідно до аналізу отриманих результатів досліджень, найбільш ефективним виявилося використання в посівах тритикале озимого мікробіологічного препарату Біокомплекс БТУ, за якого підвищення показника чистої продуктивності фотосинтезу у середньому за роки досліджень складало 13% за зростання врожайності посівів на 16%.

Посилання

Власюк О. С. Ефективність мікробних препаратів за вирощування пшениці ярої залежно від фону удобрення. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 51–56.

Халеп Ю. М., Волкогон В. В., Москаленко А. М. Прогнозування удобрювального потенціалу в моделях органічного виробництва. Вісник аграрної науки. 2015. № 8. С. 45–49.

Ярошенко С. С. Вплив мінеральних добрив і біопрепаратів на формування зернової продуктивності пшениці озимої в Північному Степу України. Зернові культури. 2018. Т.2, № 1. С. 245–251.

Волкогон В. В., Надкернична О. В., Ковалевська Т. М. та ін. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: монографія; за ред. В. В. Волкогона. Київ: Аграрна наука, 2006. 312 с.

Патика В. П., Мельничук Т. М. Мікробні біотехнології ризосфери овочевих культур. Імунологія та алергологія: наука і практика. Київ. 2014. № 1. С. 20–21.

Шерстобоєва О. В. Вплив інтродукції агрономічно корисних штамів мікроорганізмів на мікробне угрупування ризосфери рослин. Мікробіологічний журнал. Київ. 2003. Т. 65. № 6. С. 43–48.

Іутинська Г. О. Шляхи регулювання функцій мікробних угрупувань ґрунту в аспекті біологізації землеробства і стійкого розвитку агроекосистем. Сільськогосподарська мікробіологія. 2006. Вип. 3. С. 7–18.

Карпенко В. П., Івасюк Ю. І., Притуляк Р. М. та ін. Основи біологізації в технологіях вирощування сої: монографія (рекомендації виробництву). Умань: Видавець «Сочінський М. М.». 2017. 146 с.

Калитка В. В., Карпенко К. М. Вплив регулятора росту АКМ на пігментний комплекс та фотосинтетичну продуктивність рослин помідора. Науковий вісник НУБіП. 2013. 183(1). С. 72–77.

Шовкова О. В. Вплив елементів технології вирощування на фотосинтетичну та насіннєву продуктивність посівів сої. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2015. № 2(1). С. 465–471.

Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Даценко А. А. Продуктивність посівів гречки за дії біологічних препаратів. Збірник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1. 17–20.

Калитка В. В., Капінос М. В. Вплив регуляторів росту і активних штамів ризобій на пігментний комплекс та продуктивність гороху посівного (Pisum sativum L.). Вісник ХНАУ. 2015. Вип. 2. С. 8–18.

Чайковська Л. О., Баранська М. І., Овсієнко О. Л. Регулювання активності мікрофлори чорнозему південного в ризосфері озимої пшениці за впливу фосфатмобілізуючих бактерій. Науковий вісник НУБіП. 2009. Вип. 140. С. 110–115.

Григор’єва О. М., Григор’єва Т. М., Ліман П. Б., Токмакова Л. М. Вплив мікробних препаратів на продуктивність зернових культур у Північному Степу України. Сільськогосподарська мікробіологія. 2012. Вип. 15–16. С. 49–57.

Poltoretskyi S. P. Formation of density of seed sowing of millet (Panicum miliaceum L.) depending on the term and method of sowing. Вісник Уманського НУС. 2017. № 1. С. 59–64.

Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. К.: ЗАТ «Нічлава». 2003. 320 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-13