ДО АНАЛІЗУ ЗСУВНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ «СОФІЇВКА» З ВИКОРИСТАННЯМ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ
Ключові слова:
зсувні процеси, зсувне тіло, топографічне знімання, цифрова модель рельєфу, протизсувні заходиАнотація
На підставі інструментальних досліджень рельєфу Національного дендропарку «Софіївка» НАН України проаналізовано можливості прояву та інтенсивність зсувних процесів. Відзначено, що геодезичні спостереження на зсувонебезпечних ділянках передбачають створення геодезичної основи, закріплення її спеціальними марками та виконання періодичних повторних вимірювань координат і висот геодезичних знаків, визначення меж і об’ємів зсувних мас, визначення вели- чин сповзання земляних мас у плані й за висотою, швидкості та напряму зсуву.Спостереження за зсувами проводилося в кілька циклів відповідно до швидкості перебігу зсувного явища. За матеріалами топографічного знімання зсувонебезпечного схилу, яке виконувалося в ході першого циклу спостере- жень, за допомогою пакету програм Surfer створено цифрову модель рельєфу. За результатами спостережень от- римано картографічні матеріали, що в подальшому можуть використовуватися для розроблення відповідних про- тизсувних заходів. Відзначено, що застосування цифрового моделювання зсувних процесів дозволяє вдосконалити визначення часопросторових характеристик зсувів. Наголошено, що за допомогою цифрової моделі рельєфу можна одержати максимальну інформацію для комплексного розв’язання геодинамічних задач на зсувах, виділити зсувні осередки, встановити лінії найбільших рухів зсувного тіла, вибрати типи захисних заходів, уточнити зони можливого розвитку сповзання схилу, оцінити ефективність протизсувних заходів. Зауважено, що геологічні дослідження зсуво- небезпечних ділянок дозволяють визначити поверхню ковзання, що, у свою чергу, дає матеріал для складання карт ізопотужностей зсувного тіла в метрах, швидкості зсуву в міліметрах за місяць та напрямів зсувів. Наголошено, що модель зсуву може бути доповнена гідрометеорологічними, гідрогеологічними та геофізичними даними. Підкреслено, що, оскільки перезволоження ґрунту внаслідок опадів призводить до збільшення ваги зсувного тіла, вплив цього чин- ника треба обов’язково враховувати. Оскільки згадані вище карти складаються за кожним циклом спостережень, то, порівнюючи дані з різних циклів, можна проаналізувати динаміку зсувного процесу, розробити прогноз його розвитку та запроєктувати відповідні протизсувні заходи. В разі, якщо здійснені заходи не дають змогу зменшити швидкість зсуву, вони визнаються неефективними, що зумовлює необхідність розроблення інших заходів. Навпаки, припинення зсуву підтверджує правильність управлінських рішень щодо організації та проведення протизсувних інженерних робіт.
Посилання
Кравець О. Я. Використання геоінформаційних технологій для дослідження зсувних процесів. Науковий вісник НЛТУ України, 2020. 30(2), 113-117. DOI: https://doi.org/10.36930/40300220
Кузнецов А. И. Разработка метода определения поверхности скольжения оползня по данным геодезического мониторинга: Автореф. дис. … кандидата техн. наук: 25.00.32 Москва, 2013. 24 с.
Левчук Г. П., Новак В. Е., Лебедев Н. Н. Прикладная геодезия. Геодезические работы при изысканиях и строительстве инженерных сооружений Москва: Недра, 1983 400 с.
Ліщенко Л. П., Пазинич Н. В., Теременко О. М. Дослідження зсувних процесів на території м. Києва в режимі дистанційного моніторингу. Український журнал дистанційного зондування Землі, №2. 2014. С. 29–34. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjdzz_2014_2_6.
Рудий Р. М., Керкер В. Б., Ткачук Г. І. Визначення експозиції земельних ділянок для врахування їхніх екологічних характеристик та вартості. Геодезія, картографія і аерофотознімання, вип. 75. 2011. С. 150– 154.
Теременко О. М. Дослідження зон геодинамічної напруги для прогнозування і картографування геолого-екологічних процесів за матеріалами космічних зйомок. Проблеми розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій / Зб. наук. праць. К.–Х.–Крим, 2004. С. 154–157.
Corominas J., Westen C. van, Frattini P., Cascini L., Malet J.-P., Fotopoulou S., Catani F., Eeckhaut M. Van Den, Mavrouli O., Agliardi F., Pitilakis K., Winter M. G., Pastor M., Ferlisi S., Tofani V., Hervás J. & Smith J. T. (2014). Recommendations for the quantitative analysis of landslide risk. Bulletin of Engineering Geology and the Environment, 73, 209–263. https://doi. org/10.1007/s10064-013-0538-8
Naqa A. E., Abdelghafoor M. Application of SINMAP Terrain Stability Model Along Amman-Jerash-Irbid Highway, North Jordan. EJGE, v. 11. 2006. P. 2–19.
Park D. W., Nikhil N. V., Lee S. R. Landslide and debris flow susceptibility zonation using TRIGRS for the 2011 Seoul landslide event. Nat. Hazards Earth Syst. Sci, v. 13. 2013. P. 2833–2849. https://doi.org/10.5194/ nhess-13-2833-2013